Земля Солоних Скель - стала моєю десятою подорожжю і новим поглядом на Америку. Мені ніколи особливо не подобались індіанці в літературі, не вбачала в них ні таємничої романтики, ні чогось цікавого та вартого уваги. Але ця книга могла б зробити їх моїми героями, якби трапилась мені з десяток років тому.
Сат-Ок - не просто розповів про свої життя, він зумів показати паралельну реальність. Кілька років історії невеликого племені, що не здалось і зуміло вижити ідучи власним шляхом, вірячи у силу своєї правди. Ця книга дає гарну поживу для роздумів, захоплює з перших слів і веде не відпускаючи ні на мить. А потім на довго залишається в пам'яті та серці.
Окремо хочу сказати, що "Землю Солоних Скель" я слухала в озвученні Гуртом і мені дуже сподобалась, як власне озвучка так і вдало підібрана автентична музика. Тому спасибі диктору Олегу Ярмолінському та звукооператору Оксані Франчук, за 10 чудових годин.
Моя оцінка: 5.
Немає коментарів:
Дописати коментар