«Хроники Сиалы - 1: Крадущийся в тени» Алексей Пехов

Досить гарно написана книга. Якби не затягнутість першої половини то оцінка була б вищою. Власне завдяки тому, що мене попередили що спочатку потрібно перетерпіти, я і дочитала її до  кінця. Про, що анітрішечки не шкодую і вже взялась за наступну частину. Тільки от ніяк не можу позбутися відчуття, що автор дуже любить "Гобіта" і вирішив написати щось на зразок нього(

Моя оцінка: 4

«Квіти для Елджернона» Деніел Кіз

Це книга з тих, що змінюють погляд на світ і на себе. Надзвичайно сильна та прониклива. Головному герою не просто співчуваєш, йому хочеться допомогти чи принаймні підтримати. Ця книга болить ще довго після прочитання, проникає в серце і живе спілкуючись з совістю.  Зрештою все не могло закінчитись по іншому, бо в житті не буває солодких хепі-ендів.
 Чарлі Гордон (Г.Г.) про себе:
"Цей мій новий інтелект створив стіну між мною і всіма тими, кого раніше знав і любив. Раніше вони сміялися наді мною і зневажали мене за неуцтво і тупість; тепер вони ненавидять мене за мої знання і тямущість. Господи, що ж вони врешті від мене хочуть?"
Я впевнена, що не може залишити когось байдужим.

Моя оцінка: 5+

"Лабіринти Єхо" Макс Фрай

«Лабиринты Ехо» - це одна з улюблених серій фантастичних книг, написаних в легкій гумористично-пригодницькій манері.  Завжди із задоволенням їх перечитую.   Це цілий світ із неповторними персонажами та легендами. Особливо обожнюю сера Шурфа Лонлі-Локлі, він просто неперевершений. Іноді здається, що герої пів книжки жруть і  ржуть. А їжа в них переважно солодощі, які поїдаються просто тоннами. Поміж тим вистачає і магічних пригод-загадок, і романтичної лінії не забагато (що притаманно жіночому фентезі). Автори віднайшли золоту середину і вийшла справді хороша річ.
Окрема історія - це аудіокнига видана Амфора-Медіа, озвучена Денисом Веровим. Дуже професійна та якісна робота, як на мене це еталон подібного формату.
Загалом -- це книги, що підіймають настрій і роблять світ більш сонячним.

Моя оцінка: 5+

"Історія Європи" Норман Девіс

Дуже цікава спроба короткого опису історії Європи: континенту, націй, політичних рухів та просто людей. Гарно вписані відступи із більш детальним розкриттям певних побутових та інших нюансів життя. Всього багато та водночас не занадто. Буде цікаво почитати, як любителям історії, так і тим хто від неї далекий для загального розвитку кругозору. Читається досить легко. Щось середнє між серйозною науковою працею та науково-популярною літературою.

Моя оцінка: 5

Гарна казка "Ритуал" Марина та Сергій Дяченки

Дяченки одні з найкращих майстрів української фантастики. Ще до цієї книги я прочитала вдосталь їхніх праць і вже могла назвати їх своїми улюбленими письменниками. Але Ритуал з полки в книжному магазині  я взяла, не завдяки імені авторів, а через ілюстрації Владислава Єрко. Вони як завжди неперевершені, їх хочеться роздивлятись, знов і знов відходячи цікавинки та нові нюанси.
Але і сама книга, мягко кажучи, не розчарувала. Справжня казка в яку так хочеться повірити і потрапити. Заздрю тим хто візьме її вперше: стільки приємних завмирань серця в них попереду. Обов'язково прочитайте, не пошкодуєте!!!!

Моя оцінка: 5+

"Тореадори з Васюкiвки" Всеволод Нестайко

Це чудова книга від якої важко було відірватись. В дитинстві випадково віднайшла Тереодорів в бабусіному сараї, закинуту серед мотлоху. І пригадала, що мама колись переповідала веселі історії з неї. Саме ці перекази і врятували книжку від поїдання мишами, а пізніше я теж читала її із захопленням і досі вважаю однією з найкращих прочитаних книг. Цікаві пригоди та хороший гумор. Саме те, що треба для молодшого та середнього шкільного віку.
Рекомендую не пошкодуєте!

Моя оцінка: 5+

Замість преамбули.... так би мовити...

Все починається зі старту. Навіщо мені цей блог і що з того вийде, поки не ясно. Але я маю про що розповісти таким любителям книг я. Тож, можливо, варто кілька слів про себе, як читача. 

Років до 10 я ненавиділа читання і все що з тим пов'язане. Так склалось завдяки школі, де заставляли здавати "швидкість читання" при яких були присутні якісь незнайомі тітоньки "завучі". Я не могла нормально зачитувати на весь клас, соромилась помилитись, вважала, що якщо не ідеально то краще ніяк. Тож зрештою виходило, що "ш.ч." в мене кульгає. Так я з ним і мучилась поки молодша школа не закінчилась.