Із цією книгою я провела майже всю осінь. І було це якось дуже доречно і неспішно та по справжньому жовто-багряно. Неначе падав останній лист.
Перше, що привертає увагу - це мова роману. Для слов'янського фентезі дуже вправно автор працює з текстом. Кожен персонаж лінгвістично пропрацьований, вони не зливаються і не залишаються фоном. Написано майстерно, навіть дивно, що мені раніше ніде не траплялась ані ця книга, ані її автор. Любителі жанру не проходьте мимо. Це звісно не Сапковський, та і не Семенова, але варто уваги.
